Борець Юрій Вовк — бронзовий призер Міжнародного турніру у Ірані
Наш земляк 14-річний спортсмен Юрій Вовк у складі збірної команди України здобув бронзову нагороду на ХІХ Міжнародному турнірі серед юнаків з вільної боротьби "Day of Children", який відбувся в Ірані 17−18 листопада.
Юрій — єдиний спортсмен, який представив Тернопільщину у збірній України. Це право він здобув під час відбіркового відкритого Всеукраїнського турніру з вільної боротьби пам’яті заслуженого тренера України, майстра спорту міжнародного класу Юрія Рідченка, який відбувся у Броварах Київської області.
Юрій Вовк впродовж семи років займається вільною боротьбою під керівництвом тренерів Збаразької РК ДЮСШ і ФСК "Чемпіон" Петра та Євгена Королів, з першого вересня цього року навчається у Львівському училищі фізичної культури і спорту. У своїй спортивній кар’єрі має низку золотих медалей із всеукраїнських та міжнародних турнірів, які відбувались у різних містах Європи. Успішний виступ Юрія в Ірані став черговою сходинкою до здійснення його заповітної мрії підкорити Олімп.
У цій мрії хлопця підтримують і тренер Петро Король, який розгледів у ньому неабиякі здібності, і батьки.
— Схильність до вільної боротьби, — відзначив батько юного спортсмена Юрій, — проявилась у сина уже з трьох років. А з семи він почав систематично займатися у вишнівецького тренера Михайла Віннічука. Згодом почав їздити до Збаража, де ним заопікувався Петро Євгенович, який з першого дня побачив, що Юра має не лише здібності до цього виду спорту, а й характер борця. Сину настільки подобались заняття, що ніякі труднощі його не лякали — ні те, що на тренування потрібно було далеко добиратись, ні втома і нестача часу на приготування шкільних уроків. Ми побачили, що Юра цим живе, це приносить йому задоволення, тому вирішили всіляко підтримувати у його виборі. Якщо раніше він міг захоплюватись усім на світі — футболом, малюванням, в’язанням, навіть вишивав бісером, то тепер усі його вподобання відійшли на інший план. Тепер він увесь свій час віддає вдосконаленню спортивної майстерності, щоб досягти найвищих вершин у вільній боротьбі. Допомагаючи йому, я ніби втілюю і свою мрію, адже я колись також трішки займався вільною боротьбою у Петра Євгеновича, але подальша спортивна кар’єра якось не склалася. А в сина, бачу, є все для здійснення усіх його мрій. Якщо буде багато працювати і робити висновки зі своїх помилок, то все вийде. А ми з дружиною, чим зможемо, допоможемо. Адже в сьогоднішніх реаліях держава не надто схильна допомагати спортсменам, навіть найталановитішим. Тож доводиться їм сподіватись на власні сили, батьків, спонсорів, меценатів, небайдужих благодійників. У зв’язку з нестачею коштів діти не мають широких можливостей брати участь у різноманітних змаганнях. Хоча збаразьким борцям в цьому плані дуже поталанило — завдяки тренерам Петру та Євгену Королям, вони мають змогу вдосконалювати свою спортивну майстерність у сутичках із найсильнішими суперниками не лише з України, а й багатьох країн Європи під час престижних всеукраїнських та міжнародних турнірів.
Джерело: Народне слово
