Наталія Легонькова: "Хочу займатися спортом до кінця свого життя!"
Доволі несподівано і вже у зрілому віці ввірвалася на вищі щаблі легкоатлетичних помостів Європи і світу легкоатлетка з Бережан Наталія Легонькова. Майже невідома в Україні, вона раз по раз стала завойовувати призові місця на престижних марафонах і напівмарафонах світу, де досі домінували африканські спортсменки. В ексклюзивному інтерв’ю Номер один 32-річна Наталя Легонькова розповіла про основні віхи своєї спортивної кар’єри.
— Пані Наталю, протягом короткого часу Ви виграли два престижних змагання — марафон у Дубліні (Ірландія) та напівмарафон у Косцяні (Польща). Чи можна вважати, що нинішній легкоатлетичний сезон для Вас найуспішніший у спортивній кар'єрі?
— Дійсно, сезон вдається дуже добре. А все через те, що я довго (близько 4 місяців) і важко тренувалася. Що цікаво, після перемоги в дублінському марафоні я застудилася, але, переборовши хворобу, знайшла в собі сили вийти на змагання в Польщі і теж здобути перше місце.
— Скільки у житті набігали марафонів?
— Приблизно марафонів 17-ть вже пробігла.
— Чи складно саме жінці подолати 42 км у змагальному режимі?
— Пробігти марафон — не складно, якщо ти добре до нього підготовлений.
— Чи доводилося через якісь причини сходити з дистанції?
— Я ще ніколи не сходила з дистанції. Якщо виходила на старт, то завжди намагалася добігти до кінця, який би результат не показала.
— Коли вперше пробігли марафон та що Вас підштовхнуло до нього?
— Перший марафон я не дуже пам’ятаю. Мені було 16 років, коли вперше спробувала пробігти марафон в Одесі. Загалом тоді його подолала за 6 годин. А підштовхнуло мене до цього знайомство в 12 років з Шрі Чінмоєм. Він сам спортсмен, художник, письменник і музикант. У нього по всьому світу є учні, які запропонували мені спробувати себе в марафоні.
— Нещодавно, вигравши марафон у Дубліні, Ви виконали норматив майстра спорту міжнародного класу. Що це звання Вам може дати?
— Звання майстра спорту міжнародного класу мені поки що нічого не дає.
— Яким є Ваш особистий рекорд у марафоні?
— Мій власний рекорд становить 2 год. 31 хв. 8 сек., його я нещодавно показала в Ірландії на традиційному марафоні "Airtricity" за участю понад 15 000 атлетів.
— Який результат потрібно показати, щоб вибороти ліцензію на Олімпійські ігри-2016 у Бразилії?
— Мої результати дозволяють брати участь в Олімпійських іграх (кваліфікаційний норматив на участь в ОІ становить 2 години 42 хвилини — авт.), але поки не відомо, чи мене туди відберуть.
— Скільки років займаєтесь легкою атлетикою і марафоном зокрема?
— Я 20 років бігаю, останніх 10 років регулярно беру участь у змаганнях марафонців.
— Очевидно, одразу не бігли марафон, якими видами легкої атлетики займалися у юнацькі роки?
— Навчаючись у Бережанському інституті, мене тренували брати Володимир і Богдан Дуди на дистанціях 800, 1500 і 3000 метрів.
— Яким чином Ваша сім’я опинилася в Бережанах?
— Я народилася в Казахстані, а моя матір — у Бережанах. На Батьківщину матері наша сім’я переїхала в 1998 році.
— Чи правда, що Ви певний час мешкали в селі Жуків Бережанського району в родині одного з перших тренерів?
— Поки родина шукала житло, дійсно, мешкала в приміському селі Жуків у тренера.
— Чув, що на одному зі своїх перших марафонів у Градец-Великопольському (Польща) представляли місто Долина Івано-Франківської області.
— Був такий випадок у моїй спортивній біографії. Виступати за Долину мене запросив бережанець Микола Проців, який у той час працював у цьому місті. На тих змаганнях, які щодо організації визнали найкращими в Європі, я фінішувала другою. На жаль, не пам’ятаю, якою тоді була премія за "срібло", але пригадую, що гроші для мене були доволі значними.
— За чий кошт їздите на змагання — власний чи оплачує федерація або обласний спорткомітет?
— На змагання в сусідню Польщу їжджу за власні кошти, а участь у європейських марафонах оплачують країни-організатори.
— Яке спортивне товариство представляєте?
— Представляю марафонську команду Шрі Чінмоя (можливо тому Наталія має проблеми зі здобуттям олімпійської ліцензії — авт.).
— Бережанці розповідають, що доводиться бачити, як Легонькова бігає навколо бережанського озера та замку…
— Так, я тренуюсь у Бережанах, а також у Тернополі, Києві і в Карпатах.
— Скільки кілометрів пробігаєте за одне тренування?
— Найбільше за день (два тренування) я пробігаю 38 км.
— Яким є Ваш секрет перемог над марафонками з Африки, які являються законодавцями мод у бігу на далекі дистанції?
— Я займаюсь медитаціями вже 20 років. У мене є вчитель Шрі Чінмой, котрий дає мені силу і натхнення займатися спортом.
— Ваші вагомі досягнення у спорті — це задатки та гени чи самовіддача і робота до десятого поту?
— Потрібно наполегливо тренуватися і "пахати", тоді буде результат.
— Якими є мрії у спорті?
— Особливих мрій поки що у мене немає. На кожні змагання виходжу з надією перемогти.
— Чим плануєте займатися після активних виступів у спорті?
— Хочу займатися спортом до кінця свого життя!
— Чи є у Вас сім'я?
— Cім’ї у мене поки немає. Я ще не думала про це.
ЦЕ ЦІКАВО
На рахунку Наталії Легонькової перемоги на марафонах у Бидгощі (Польща), Единбурзі (Шотландія) та Тулузі (Франція). Нещодавно вона додала до своїх здобутків перше місце і в Белфасті (Ірландія), де, до речі, перемагає вдруге.
— У 2013 році в Белфасті Легонькова також була першою з особистим рекордом і рекордом траси. Після цього Наталя змушена була взяти паузу в спорті, так як її постійно турбували болі в п'яті. "Давай лікуйся, чого ти тягнеш!" — не раз говорила їй, але вона все затягувала з цим. Дуже тішуся, що моя колишня підопічна (нині спортивними справами Наталії Легонькової відає польський менеджер) змогла повернутися в легку атлетику, — розповіла відома бігунка Тетяна Кузіна, яка тренувала Легонькову протягом чотирьох років.
І в кросі у призах!
На минулому тижні Наталія Легонькова брала участь у чемпіонаті України з кросу
в Луцьку. На незвичній для себе 4-кілометровій дистанції бережанка фінішувала другою.
