Михайло Борейко: "Наші спортсмени через чотири роки можуть взяти участь в Олімпіаді"

Минулий рік для тернопільської легкої атлетики можна вважати цілком успішним. Ми маємо шість майстрів спорту та більше десяти членів національної збірної. Успіхи можуть бути і вищими, але потрібно підтримувати спортивні школи і допомагати талантам, каже тренер Михайло Борейко

Дійсно, вихованці тандему тренерів Михайла та Тетяни Борейків у році, що минув, продемонстрували високий потенціал як на всеукраїнських, так і на європейських змаганнях. Незважаючи на відсутність належних умов для тренувань, молоді таланти на рівних боролися із європейськими спортсменами. А ті, на відміну від наших, мають набагато кращі умови для занять.

— Якими досягненнями може похвалитися тернопільська легка атлетика у 2011-му?

— Наші легкоатлети на чемпіонатах України, кубках і міжнародних змаганнях завоювали 53 медалі. Шість спортсменів були удостоєні звання майстер спорту, четверо виконали норматив кандидата у майстри. У збірні команди України за підсумками року увійшло 11 спортсменів, які представляють Тернопілля. Четверо є членами національної команди.

Загалом результати непогані, але якщо не шукати шляхів до покращення роботи, то ці успіхи можуть стати останніми. Все розпочинається із проблем у формуванні збірних області серед юнаків і дівчат шкільного віку, а також спричиняє негаразди недостатньо якісне формування збірних команд ДЮСШ (дитячо-юнацька спортивна школа — прим. ред.) на обласних змаганнях.
До того ж, складно проводити відбір дітей у спортивні школи без проведення змагань на рівні класів, шкіл, районів, міст серед юнаків і дівчат. Поодинокі нещасні випадки з дітьми у школах перекреслили не те що відбір, а чи не весь фізичний розвиток школярів. Хочу додати, що в підготовці спортсменів дрібниць немає, щоб досягти загального успіху потрібна злагоджена робота багатьох людей.

— Нещодавно вас визнали одним із шести кращих тренерів 2011 року. Завдяки чому отримали цю нагороду?

— Тренеру самому працювати дуже важко. Потрібні тренерські бригади, колективи або ж тандеми. Особисто я працюю разом із дружиною Тетяною. Вона є майстром спорту із легкої атлетики. Ми маємо спільну справа та бажання працювати, а тому нам дуже легко. Хоча все одно інколи виникають труднощі. До прикладу, дуже важливим є етап відбору дітей, які хочуть займатися спортом. Буваючи на змаганнях за кордоном, бачимо, наскільки там серйозніше ставляться до спорту та здорового способу життя. Там — мода на фізичне виховання, активний спосіб життя. Натомість у нас це відклали навіть не на другий план.

— Хто зі спортсменів торік показав найкращі результати?

— Протягом року найбільше потішили діти, які вже досягли певних вершин у легкій атлетиці. В юнацькому чемпіонаті світу взяла участь Оксана Ралько, яка минулого року дев’ять разів била різні рекорди області. Хороший результат показала на юнацькому чемпіонаті Європи Марія Павлишин. Вона здобула місце у середині європейського рейтингу, а це, повірте, — не найгірший результат.

Надзвичайно серйозні результати здобув Іван Стребков у бігу на 1500, 3000 і 5000 м. Також він брав участь у чемпіонаті Європи із кросу, що проходив у Словенії. Там спортсмен зайняв 16-те місце серед 99 учасників. Усі ці результати надають впевненості. Коли бачиш, що у твого вихованця є потенціал, щоб змагатися із європейськими суперниками, розумієш, що саме робиш правильно чи не правильно. Звісно, хочеться щоб були кращі умови для роботи. Тоді ми згодом змогли б досягти ще серйозніших успіхів на міжнародній арені. При вдалій підготовці наші спортсмени через чотири роки є потенційними учасниками Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро.

— Які умови для тренувань і підготовки мають легкоатлети сьогодні?

— Нині всі кращі учні займаються у школі вищої спортивної майстерності (ШВСМ — прим. ред.). Загалом керівництво школи старається допомогти чим може, адже теж переживає не кращі часи. Діти отримують харчування, частково виїжджають на збори, але все ж хочеться кращого. Адже для дитини, яка займає перші рядки у рейтингах серед українських легкоатлетів, потрібні кращі умови. Тому ми просимо різні структури, обласне управління фізкультури, молоді та спорту про допомогу. Вони надають нам певну допомогу, але їхні можливості — не безмежні. А коли легкоатлет виходить на серйозніший рівень, відповідно, йому потрібні кращі умови підготовки, побут, виїзди на збори. А це вимагає збільшення витрат.

— Як можна вирішити ці проблеми?

— Я працюю доцентом кафедри фізичної культури у Тернопільському національному економічному університеті (ТНЕУ — прим. ред.). Дружина — тренером у ШВСМ. На прикладі ТНЕУ можна побачити, яким має бути ставлення до спорту. Студентська команда вузу лідирує на теренах України з великою перевагою. Адже дії керівництва вузу є прикладом того, як саме варто плекати кадри і таланти. Серед студентів є чемпіони світу та Європи, учасники Олімпійських ігор. Навіть скромну базу, яку має цей навчальний заклад, використовують на повну потужність. Певні умови також має і Тернопільський педагогічний університет. Там теж навчається ряд хороших легкоатлетів.

— Які плани будуєте?

— Працюватимемо зі спортсменами. Легкоатлетам, які брали участь у європейських змаганнях, потрібно покращувати свої результати, а чим вони вищі, тим умови мають бути кращими.
 У нас підростають зовсім молоді легкоатлети, які вже зараз можуть позмагатися за місця на рівні призових на чемпіонатах України. Проте, щоб вивозити цих дітей на змагання, потрібні чималі кошти. Адже, якщо ми повеземо на різні чемпіонати по 5-6 дітей шкільного віку, то не зможемо повністю розраховувати на серйозні результати. Адже їм бракує досвіту стартів. Ми агітуємо батьків, щоб вони приводили дітей в легкоатлетичні секції. Узимку ми займаємося у залах, влітку на стадіонах. Було б бажання…

Джерело: 20 хвилин