Що чекає на легку атлетику Тернопільщини у 2016-му році?
У легкоатлетичному сезоні 2015 року майстри "королеви спорту" Тернопільщини завоювали на чемпіонатах України 51 медаль. А кращі з них — Іван і Наталія Стребкови, Сергій Крук, Іван Карюк, Тетяна Фетіскіна — захищали честь збірної України на чемпіонатах світу та Європи.
Згадавши також про перемоги на етапах світової серії Івана Панасюка і Олега Данилюка, скажу, що ці досягнення стали можливими завдяки самовідданій праці спортсменів і тренерів, підтримці департаменту сім’ї, молоді, фізичної культури та спорту облдержадміністрації, Тернопільської ОШВСМ, управління сім’ї, молодіжної політики і спорту Тернопільської міської ради, керівників місцевої влади Чортківського, Лановецького, Зборівського, Бучацького районів, які встановили стипендії для своїх кращих атлетів. Під час підготовки спортсменів до відповідальних міжнародних стартів на прохання про допомогу відгукнулися також підприємці Тарас Демкура, Петро Мандзій, Володимир Соботяк, Ігор Гуда.
Здобутки видаватимуться ще вагомішими на тлі проблем, з якими повсякденно стикаються легкоатлети і їхні наставники. Головна — відсутність сучасної матеріально-технічної бази. Та, що є на Тернопільщині, найгірша в Україні. Навіть донедавна такі ж відсталі сусіди із Хмельницької та Волинської областей за останні роки звели спортивні об’єкти світового рівня, реально претендуючи на проведення в недалекому майбутньому європейських чемпіонатів з важкої і легкої атлетики. Причому новобудови з’явилися не лише в обласних, а й у районних центрах.
А в нашому краї єдиною ареною, придатною для тренувань та проведення змагань легкоатлетів, і далі залишається Тернопільський міський стадіон. До того ж — умовно придатною. Соромно стає перед гостями за встановлене ще в 1985 році покриття бігових доріжок, вирвані шматки яких промовисто дисонують із запевненнями можновладців про те, що Тернопіль — європейське місто. Та й кращим атлетам, таким як учасник чемпіонату Європи зі стрибків у довжину, майстер спорту Сергій Крук, ніяково, навіть бажання тренуватися зникає. Щороку, виступаючи на міжнародних стартах у Польщі, Словаччині, Чехії, не раз мали змогу переконатися: комфортні для спортсменів спортивні споруди із сучасним покриттям бігових доріжок, новим інвентарем, електронними засобами суддівства вже аж ніяк не рідкість і в невеликих містечках із населенням 20—30 тисяч чоловік.
На одному з таких стадіонів у чеському Таборі Сергій торік переміг, показавши один із кращих своїх результатів — 7 метрів 65 сантиметрів. Уже сама атмосфера арени сприяла успішному виступу — до послуг спортсменів готель, харчування, комфортні роздягальні, душові. Під час урочистої церемонії нагородження, яку проводив місцевий мер, увесь стадіон піднявся на ноги і гучно скандував: "Україна! Україна!"
Про такі умови кращим нашим легкоатлетам, більшість з яких студенти і випускники Тернопільського національного педагогічного університету, можна лише мріяти, займаючись під час зимового підготовчого періоду в легкоатлетичному манежі рідного вишу. Зведена в сімдесятих роках минулого століття їхніми попередниками та викладачами тодішнього інституту споруда завдовжки сімдесят і завширшки шість метрів уже давно морально застаріла. Але куди ж подітися? Свого часу в ній займалися переможці і призери чемпіонатів СРСР, учасники Олімпійських ігор Анжела Балахонова і Сергій Ізмайлов. А наприкінці другого десятиліття двадцять першого століття в таких же спартанських умовах знаходимо можливість виростити кращих у Західній Україні стрибунів і спринтерів.
Зрештою, на прикладі сусідів неважко переконатися, що знайти вихід із глухого кута цілком реально. Була би лише добра воля міської та обласної влади. Тому вкотре звертаюся від імені спортсменів до депутатів із настійним проханням забути про політичні розбіжності та об’єднатися навколо ідеї зробити Тернопільський міський стадіон справді центром спортивного життя громади краю. Адже сьогодні, як ніколи, Україні необхідні фізично сильні захисники її незалежності.
Маємо нарешті подбати і про елементарні побутові умови для кращих легкоатлетів. Більшість із них є уродженцями сільської місцевості і після завершення навчання втратили право проживати в студентських гуртожитках. Чи не доцільно було би відновити хороше починання міської ради, яка свого часу вже надавала кращим спортсменам кімнати в гуртожитках, які є комунальною власністю міста. Федерація легкої атлетики Тернопільщини також готова до співпраці з усіма, хто матиме бажання допомогти "королеві спорту". Сайт федерації: Fla-to.blogspot.com, E-mail: ednak@ukr.net
Джерело: Вільне життя
