У Тернополі на ноги стає жіночий футбол
Кілька разів як у радянські часи, так і в новітній українській історії у Тернополі робилися спроби розвивати жіночий футбол. На жаль, усі вони завершувались невдало. Далі товариських матчів та участі команд у студентських змаганнях справа не доходила. І ось цьогоріч уперше команда Тернополянк» заявилася на чемпіонат України у першій лізі. Про молодий колектив та перспективи жіночого футболу читачам Номер один розповів директор команди Ярослав Несторович.
— Жіноча футбольна команда у Тернополі створена на базі громадської організації "Діти — фундація зірок світового футболу". Ми об’єднали дітей, які побували у важких життєвих ситуаціях (безпритульні, діти з малозабезпечених сімей, діти групи ризику). Шляхом залучення дітей до спорту допомагаємо їм інтегруватися в сучасне суспільство. Перші кроки були зроблені по залученню до футболу дівчаток. Організували для них тренування, три роки поспіль возили їх на відпочинок на море. А цьогоріч на прохання представників Федерації футболу України вирішили заявити нашу команду на першість України в першу лігу. Кістяк команди — це дівчата з Тернополя, решта запрошені з Кременця, Бережан і навіть з Рівного. Майже всі дівчата побували у важких життєвих ситуаціях, адже в жіночий футбол багаті батьки своїх дітей не віддадуть.
— Ваша команда одразу заявила про себе…
— Після першого кола Тернополянка, маючи в активі три перемоги у трьох матчах, обіймає перше місце в одній із двох груп першої ліги. Особливо пам’ятним для нас був останній виїзний поєдинок проти моршинського Медика. Тернополянкам вдалося перемогти опоненток — 2:1, які, між іншим, минулого року здобули перемогу в першій лізі. Також відзначив би наш дебютний матч у лізі проти івано-франківського спортінтернату. Ми не особливо афішували цю зустріч, боячись програти з непристойним рахунком, але несподівано святкували перемогу — 2:1. Також нам вдалося здобути вікторію в матчі проти команди школи олімпійського резерву з Хмельницької області — 1:0. Вважаю, у 70% випадках виграємо за рахунок морально-вольових якостей. Хоча є у нас і кваліфіковані виконавців, які раніше виступали у збірній України — Галина Гудімова та Натія Панцулая (обидві з Рівного).
— Перша жіноча ліга — це фактично аматорська ліга…
— До певної міри — так. Фактично наші дівчата грають на ентузіазмі. Зарплати у футболісток немає, власними силами компенсуємо тільки проїзд приїжджим гравцям та виплачуємо за переможні матчі преміальні. Також забезпечили дівчатам екіпіровку. В планах створити так званий банк продуктів. Дитина, яка відвідала всі тренування, отримує у вигляді заохочення продукти. І дитина задоволена, і родина бачить, що вона зайнята справою та ще щось і приносить додому.
— Де Ваші дівчата навчалися гри у футбол?
— П’ятеро ази футболу здобували в костопольському ліцеї ув футбольній групі, а тернопільські дівчата — самоучки. Що цікаво, тернополянки теж уже грають на хорошому рівні. Скажімо, 17-річна Світлана Яруш на які змагання не поїде, всюди отримує приз кращого гравця.
— А де шукаєте таланти?
— У технічному університеті, де є гурток жіночого футболу. Також маємо багато знайомих тренерів в інших університетах, з якими постійно контактуємо. Маємо зв'язок із кременецьким тренером Михайлом Скибою, який уже нам порекомендував кількох тамтешніх вихованок. Якщо ж хочемо підвищитися в класі і там гідно виступати, нам потрібно доукомплектовуватись. Уже зараз наш тренер, донедавна наставник футзальної команди Банкір Володимир Левчук — на стадії пошуку кваліфікованих виконавців. У планах — згрупувати команду навколо економічного університету: з проживанням, харчування, тренувальною базою. Хотілось би гравчинь перетягнути до Тернополя. Кого влаштувати на роботу, кого на навчання, при цьому допомігши їм з облаштуванням побуту.
— Футбол — це доволі травматичний вид спорту. Дівчата не бояться?
— Коли ввійдуть в азарт, то — ні. Ніхто ноги не забирає, стеляться в підкатах, йдуть у стики. Звичайно, невеликі травми бувають, але дівчата грають у більш культурний футбол, ніж чоловіки.
— Хто допомагає команді, адже всі ми розуміємо, що футбол, навіть жіночий, — дорогий вид спорту?
— В організаційному плані нам допомагає Тернопільська міська рада, у фінансовому (коштами на прийом суддів, переїзди команди в інші міста) — економічний університет. Також сприяють успіхам нашої команди і підтримують очільники обласної державної адміністрації, які звернулися до своїх друзів-підприємців, котрі теж частково покрили наші витрати. Решта бюджету закриваю коштом громадської організації. Зараз в країні важка ситуація, тому не просто знайти спонсорів. Хоча потрібно нам не так вже й багато. Річний бюджет команди в залежності від поставлених завдань становить від 500 тис. до 800 тис. грн. При цьому хочемо вийти на самоокупність, щоб не ходити з простягнутою рукою. Маємо можливість на замовлення виготовляти промо-ролики соціального характеру. В них могли би брати участь наші дівчата спільно з зірками українського і світового футболу. Також під замовлення виготовляємо ексклюзивні вироби на спортивну тематику. Зокрема, наші роботи вже були презентовані легендарним футболістам Франсу Беккенбауеру та Мішелю Платіні, федерації Швеції та УЄФА.
— Які перспективи у тернополянок-футболісток?
— У нас є амбітні ідеї виховати збірниць України. Нещодавно спеціально їздили до Львова продивитися матч українок із чорногорками у відборі на чемпіонат світу. З побачено зробив висновок, що дві-три наші дівчини не загубилися б у збірній. Також хотілося б, щоб дівчата один-два роки пограли в нас, набралися потрібних навичок та поїхали грати за європейські клуби. Ми даємо можливість їм завдяки своєму таланту і працездатності створити собі майбутнє. У Європі жіночий футбол розвинутий на високому рівні, до того ж, коли тамтешні клуби запрошують до себе футболісток з інших країн, вони забезпечують їм повний соціальний пакет. Відігравши у Європі та заробивши певні кошти, дівчата могли б собі облаштувати життя в Україні.
— Куди можна звернутися бажаючим спробувати свої сили у Вашій команді?
— Найпростіший варіант — підійти на кафедру спорту економічного університету. Там можна поспілкуватись із завкафедрою Романом Циквасом або ж з нашим тренером Володимиром Левчуком. Тренується команда тричі на тиждень на штучних полях, інколи — на футбольному полі в Кутківцях. Домашні матчі проходять на стадіоні в парку "Топільче", якщо ж вийдемо на серйозний рівень — обіцяють надати центральний стадіон.
— Чи не збираються чиновники відкрити групу з дівочого футболу?
— Ніколи б собі не подумав, але в Тернополі є багато дівчат, бажаючих займатися футболом. Тому нині на часі відкрити таку групу. Віце-президент ФФУ Володимир Мариновський, який надає значну підтримку розвитку жіночого футболу в області, пообіцяв нам допомогти у цьому плані. Гравець нашої команди Тетяна Кіркова з Кременця навчається в аспірантурі педінституту. Її ми і плануємо переманити до Тернополя, щоб вона взялася за тренування дівчаток-футболісток.
ЦЕ ЦІКАВО
Один з перших футбольних матчів жіночих команд у Тернополі відбувся 28 травня 1972 року. На головній спортивній арені міста у товариському матчі зустрічалися студентки педагогічного інституту зі збірною Авангард. Поєдинок завершився з рахунком 2:0 на користь "авангардівок". Перший гол в історії жіночого тернопільського футболу забила Алевтина Гресь. Що цікаво, тренером майбутніх дівчат-педагогів тоді був Володимир Кравець, нинішній ректор педагогічного університету ім. В. Гнатюка.
Ще один матч відбувся 2 жовтня 2003 року. Тернопільська Іскра мірялася силами з костопільською Родиною та поступилася суперницям — 0:1. Під керівництвом відомого тернопільського футболіста Віталія Рудницького Іскра планувала заявитись на участь у вищій жіночій лізі України, але не судилося…
Востаннє тернопільські вболівальники бачили матчі жіночих команд у 2013 році. З 27 по 29 червня наше місто приймало поєдинки збірних команд України, Шотландії та Угорщини в рамках жіночого турніру під егідою УЄФА.