"Мені дуже б хотілося, щоб Нива грала і в Першій лізі, а з часом і у Вищій"

Під час зимової паузи, перед так званою фінальною пулькою, за результатами якої стане відомо хто поповнить когорту команд Першої ліги, друголігова тернопільська Нива часу даремно не гає. Команда Ігоря Яворського ретельно підсилює склад. Черговим новобранцем Ниви став досвідчений півзахисник Андрій Кікоть, з яким поспілкувався кореспондент Спортивки.

— Андрію, як виник варіант продовження кар’єри гравця у тернопільській Ниві?

— У Ниву мене ще влітку минулого року запрошував Ігор Петрович (Яворський, — примітка атора), але на той час я був гравцем Арсеналу з Білої Церкви. Відтак взимку поспілкувався з головним тренером тернопільської команди і опинився у Ниві. Щоправда, у мене був ще варіант залишитися в одній з польських команд Першої ліги. Однак, не вийшло і приїхавши на Украну зідзвонився з Ігорем Петровичем і поїхав у Тернопіль.

— Ти обрав варіант із Нивою ще й через те, що Львів географічно близько розташований від Тернополя?

— Тренер польського клубу хотів мене бачити у своїй команді, але керівництво клубу не змогло знайти консенсусу. Я, навіть, толком і не зрозумів чому не вийшло… А щодо Тернополя, справді, це місто географічно знаходиться поряд зі Львовом. Та й мені б дуже хотілося б, щоб якомога більше команд із Західної України грали в першій та вищій лігах. Мені дуже б хотілося, щоб Нива грала і в Першій лізі, а з часом і у Вищій. Адже команд із Західного регіону дуже мало.

— На який період часу підписано контракт із Нивою?

— Контракт підписав терміном на один рік.

— Подейкують, що у твого колишнього клубу, білоцерківського Арсеналу важка фінансова ситуація і він може не дограти чемпіонат у Першій лізі…

— На скільки мені відомо, ця команда зібралася та тренується, а як далі будуть розвиватися у них події, мені не відомо.

— Як охарактеризуєш свою теперішню команду Ниву?

— Це досить хороша команда, яка має амбіції. Перед командою стоїть завдання вийти у Першу лігу. Вважаю, що Ниві це завдання виконати під силу. У команді є доволі сильні гравці та й помітно, що команда підсилюється, а тому, можливо, до команди долучиться ще низка хороших гравців. Вважаю, що Нива зараз вже заслуговує грати у Першій лізі.

— Чи є в Ниві гравці, з якими раніше доводилося виступати в одних командах?

— Так, це Василь Товкацький, який, як і я залишається виступати у тернопільській Ниві. А так, більше, здається, ні з ким з теперішніх гравців клубу разом за інші команди не виступав.

— Кажуть, що головний тренер Ниви Ігор Яворський є доволі вимогливим та жорстким спеціалістом…

— Та всі тренери вимогливі. А щодо Ігоря Петровича, справді, він вимогливий. Тренування зараз у нього досить важкі, щоправда, ми всі терпимо і виконуємо те, що вимагає від нас тренер. Тому намагаємося витримувати всі навантаження.

— Нива перебуває на тренувальному зборі у Криму в Куйбишево. А наскільки комфортні умови для тренувань?

— Погода доволі хороша. Поряд зелені поля, на яких проводимо спаринги з іншими командами. Тому дуже добре, що граємо на зелених, а не на штучних полях. З умовами на Кримському зборі все гаразд.

— Ти працював під керівництвом багатьох тренерів у різних командах.  Наскільки тренування Яворського відрізняються від тренувань інших тренерів?

— У кожного тренера своя специфіка підготовки. Хтось робить більший акцент на роботу з м’ячем, хтось — на фізику, кросову підготовку. Кожен бачить футбол по-своєму. У Ігоря Яворського теж є свій підхід. Наприклад, він більший акцент робить на фізику. Зараз у Криму дуже багато працюємо саме над цим.

— Тобі довелося пограти у командах вищих та перших ліг (Карпати (Львів), Нафтовик (Охтирка), ФК Львів, Енергетик (Бурштин), Геліос (Харків), Арсенал (Біла Церква). Чи не вважаєш, що перехід у друголігову Ниву, для тебе є кар’єрним кроком назад?

— Знаєте, кажуть, що іноді варто зробити один крок назад, а потім два вперед. Вважаю, що нічого страшного у цьому особисто для мене немає. Головне виконати поставлене перед Нивою завдання. Не вважаю, що те, про що ви запитуєте має для мене аж надто вагоме значення, головне, аби Нива вийшла у Першу лігу.

— Ти грав у багатьох командах, а яку вважаєш для себе рідною?

— Досить теплі спогади залишися після виступів за охтирський Нафтовик. Адже у цій команді відіграв три з половиною роки. Разом з "нафтовиками" грав і в Вищій лізі. Цю команду вважаю не зовсім рідною, але дуже близькою до рідної команди, бо провів у ній свої найкращі часи. ФК Львів вважаю теж близькою командою, бо вона з мого рідного міста Львова. Тоді ми доволі гарно виступали. Та й про Карпати варто згадати, в яких я починав і переходив із дитячо-юнацького футболу в дорослий футбол. Тому, саме ці три перелічені команди мені найбільше запам’ятаються. Вони мені є близькими.

— А ностальгія за командою, в якій розпочинав свій футбольний шлях львівськими Карпатами є?

— Скажу відверто, немає. Адже я грав в інших командах більше, а в Карпатах розпочинав свою кар’єру. Звісно, що залишилися хороші спогади про цю команду, але далі пішов іншою дорогою. Тому не жалію. Звичайно, що хотілося б грати в Карпатах, але не склалося, моє футбольне життя пішло іншою стежкою…

— Твій батько, Ярослав Григорович, легендарний у минулому півзахисник Карпат. Така деталь тобі допомагає чи шкодить?

— Звичайно, що допомагає. Тато завжди мені може порадити та підказати, як діяти в тій чи іншій ситуації не лише на футбольному полі в грі, а й загалом у житті.