Семен Вовченко: "Вернидуб та Скрипник залучали мене до тренувань з основою "Зорі"
Центральний захисник "Ниви" — про початок футбольної кар'єри, період у луганській "Зорі" та цілі на сезон у Першій лізі.
— Семене, ти вихованець запорізького "Металурга". Розкажи, як потрапив у футбольну школу, хто був твоїм першим тренером? Та коли саме визначився зі своєю сьогоднішньою позицією на полі — центральний захисник?
— У футбольну школу я потрапив завдяки батькам. Моїм першим тренером був Ігор Олександрович Конотопов. У дитинстві грав лівого півзахисника. А згодом мене награвали як центрального атакуючого півзахисника. Оскільки на цій позиції мені все вдавалось, то до кінця школи грав на ній. Проте бували матчі, де я діяв на позиції опорного. Коли перейшов у луганську "Зорю", кілька матчів зіграв атакуючого та опорного, а коли перевели у дубль, там мене почали награвавати центральним захисником. Щоправда, за дубль спочатку я не грав, не було ігрової практики. Тому регулярно виступав у команді U-19 у центрі захисту.
— За яких обставин ти потрапив згодом до структури луганської "Зорі"?
— У "Зорю" потрапив одразу ж після футбольної школи. У Запоріжжі тоді не було можливості продовження кар'єри. А "Зоря" якраз переїздила у наше місто. Тому для себе вирішив, що це буде чудовий варіант, адже залишусь вдома. Під час чемпіонату ДЮФЛ за мною слідкували селекціонери. Після заключної гри у нас відбулася розмова. Якщо я добре проявлю себе у фінальній частині чемпіонату, то мене запросять у команду. Так я і опинився у "Зорі".
— У "Зорі" ти був основним гравцем дубля. Чому не зміг пробитися до складу головної команди?
— Коли головним тренером ще був Юрій Миколайович Вернидуб, мене декілька разів залучали до тренувань з основною командою, а також говорили, що можу поїхати на збори з основою. Але до цього так і не дійшло. Мені також не озвучували чому саме я не підходжу головному тренеру. Коли прийшов Віктор Скрипник стало легше, адже він не боявся брати на тренування молодих хлопців та довіряв нам. Здавалось, що я виглядав не гірше гравців основи, але чимось і Віктора Скрипника моя кандидатура не влаштувала. Проте я не жалію про це, значить так і мало бути.
— Чи важко молодим гравцям виграти конкуренцію у гравців основи команди УПЛ?
— Звичайно, що важко. Перший період це адаптація. Потрібно звикнути до вимог тренера та починати складати конкуренцію іншим.
— Після дубля "Зорі" перехід у Першу лігу — це крок назад чи вперед?
— Однозначно крок вперед. У Першій лізі вищий рівень. Тут гравці з досвідом виступів в УПЛ, а у дублі лише молодь.
— Чи були у тебе інші варіанти продовження кар'єри, окрім "Ниви"? Чому обрав саме тернопільську команду?
— Конкретики щодо інших варіантів не було. Моїм працевлаштуванням займався мій агент.
— Назви найуспішніший та найневдаліший матч команди у цьому сезоні, на твою думку?
— Я вважаю, що були дві дуже вдалі гри у першій частині. Коли ми перемогли на виїзді одеський "Чорноморець" 2:1, а також "Полісся" 1:0. Для нас це була перша гра без пропущених голів. Водночас були і дві прикрі поразки. Від "Гірника-Спорт" 4:1 та "Агробізнеса" 4:0.
— Ти вдало пробиваєш штрафні удари. Додатково тренуєш це вміння?
— З дитинства намагався добре пробивати штрафні. Якщо відверто, то рідко тренував. Само собою якось вдається.
— У цьому році ти провів найбільше хвилин у "Ниві" на полі та разом із Романом Волохатим найчастіше виходив у основі. Загалом слідкуєш за статистикою своїх матчів?
— Мені приємно, що провів стільки хвилин на полі і мені довіряли тренери. За статистикою намагаюсь слідкувати постійно.
— 11-те місце "Ниви" після першої частини сезону — закономірне чи можна було й краще?
— Цей результат більше хороший, ніж невдалий. Але ми мали всі шанси виступити краще. Виграй у тих команд, які у турнірній таблиці нижче нас, і ми могли б бути на 5-6 місцях.
— Які цілі ставиш перед собою на весняну частину Першої ліги?
— Моя мета — виходити на кожну гру та віддавати усі сили для перемоги.
— Чи є футбольна мрія у Семена Вовченка?
— Така мрія, звичайно, є.
— Якби ти був тренером, які б якості порадив розвивати собі, як гравцю?
— Порадив би грати краще один в один та попрацювати над стартовою швидкістю. А загалом ще є над чим працювати і потрібно рости.
Пресслужба футбольного клубу "Нива"
