Про нас
увійти | реєстрація

Володимир Бульбін: "Вікнини" були сильні командою, а гравці доповнювали один одного"

категорія: Футбол | дата: 13 12 2020 | переглядів: 348
Володимир Бульбін: "Вікнини" були сильні командою, а гравці доповнювали один одного"

Асоціація футболу Тернопільщини продовжує підбивати підсумки футбольного сезону 2020 року. На черзі – команда "Вікнини" з села Вікно (Гусятинський район), яка посіла сьоме місце у першій лізі. До розмови ми запросили головного тренера команди Володимира Бульбіна.

– Які завдання ставилися на сезон перед "Вікнинами" – дебютантом чемпіонату Тернопільської області, і чи були вони виконані?

– Перед початком сезону як таких завдань не ставилося. Ми дебютували в обласних змаганнях і мали оцінити можливості тих гравців, які виступали за команду в районному чемпіонаті і звичайно тих, кого запросили перед початком сезону. Це був взагалі інший рівень, і закономірно, спочатку результату не було. Хоча по грі я не можу сказати, що ми суттєво поступалися.

– Старт команди і практично все перше коло важко назвати вдалим. Чи не зламалися психологічно, адже завжди складно вибиратися з дна турнірної таблиці?

Починаючи з першої гри, у наші ворота ставились пенальті. Складалося враження про упереджене ставлення до команди. Я намагався аналізувати порушення правил, продивляючись відео матчів, і бути максимально об’єктивним, при цьому бачив ідентичні епізоди, де свисток мовчав. Але в першу чергу були винні ми самі, не вистачало десь майстерності, фізичних кондицій, досвіду виступів на такому рівні, відповідальності деяких гравців, а звідси були ті помилки, за які нас карали. По ходу чемпіонату ми підбирали  гравців, на яких ліг весь тягар відповідальності в другому колі. Гравці в основному приходили з чемпіонату району і їм потрібен був деякий час для адаптації до обласного рівня. Психологічно не зламались, тому що показували непогану гру, однак везіння не вистачало. А коли прийшов у команду Богдан Коза, Дмитро Фролов, Владислав Погорілий, то з`явилася впевненість, що перемоги обов'язково будуть.

– У другому колі "Вікнини" було не впізнати. Команда значно додала у грі, як наслідок - жодної поразки на власному полі і підсумкове місце у середині таблиці. Які чинники стали визначальними у покращенні гри команди?

– Після першого кола ми добрали ще Вадима Григорєва, Толю Шляхового, Фархата Черкезова й одразу з’явився результат. На друге коло керівництвом було поставлено завдання бути сьомими. На той момент ми відставали на дев’ять пунктів від 7 місця. І за тур до кінця чемпіонату виконали поставлене перед нами завдання. Дуже здорово відіграли домашні ігри, також видали хороші ігри в Трибухівцях та Городниці, хоча позитивного результату там не було. Але були також другі тайми в Борщеві, які чисто провалили, пропустивши 8 м’ячів у другій 45-хвилинці, і в Нараєві, де в другому таймі пропустили 4 м’ячі. Ця гра для нас нічого у турнірному плані не вирішувала, та й не всі гравці змогли через різні причини приїхати на гру. Тому в другому таймі вийшли ті футболісти, які мало мали ігрової практики. Ось і вийшов такий результат (0:5), хоча якби реалізували в першому таймі хоч один момент із трьох, де мали забивати, то можливо, був би інший результат. Але це тільки все в нашій уяві.

– На Ваш погляд, який матч чи матчі стали ключовими для "Вікнин", після яких Ви повірили, що команда зможе вибратися з підвалин турнірної таблиці?

Ключовою у психологічному значенні стала гра у Васильківцях, де ми діяли на рівних із лідером на той час першої ліги. Не менш важливою була домашня гра з хорошою командою з Мельниці-Подільської. На той момент наш стадіон уже мав привабливий вигляд і хлопцям хотілося віддячити своєю грою президентові за турботу. Вийшли з хорошим настроєм на гру і впевнено перемогли суперника (5:1). Перемога в цій грі дала нам упевненість у власних силах.

– Якщо аналізувати зіграні матчі, то які б із них виділили з кращого боку, а в яких команда зіграла не так, як би того хотілося?

– Деякі наші кращі матчі я вже називав вище. Хотів би відмітити також гру з бережанськими "Хатками" вдома, і взагалі в другому колі майже всі матчі провели дуже здорово. Навіть у Борщеві, де був провалений другий тайм, в першому показали непогану гру. Також хороші ігри провели в Трибухівцях і Городниці, хоча результату там не було.

– У сезоні Ваша команда брала участь одразу в двох гусятинських дербі. Чи були якісь особливі матчі саме з "Нивою" з Городниці та "Поділлям" з Васильківців?

– Ці матчі для нас і справді особливі. Ми поважаємо команди з Городниці і Васильківців, постійно вели з ними боротьбу за призові місця в районному чемпіонаті. У цьому сезоні колективу з Городниці ми двічі програли, хоча за грою виглядали краще, але виграє команда, яка забиває, цим і цікавий футбол. А з "Поділлям" із Васильківців ми розділили очки, програвши на виїзді й обігравши їх вдома. У цих матчах була безкомпромісна боротьба, однак доволі таки коректна, без грубощів.

– Хто з футболістів "Вікнин" упродовж сезону показав себе з кращого боку, а на кого більше розраховували?

– Ви знаєте, в кожному матчі хтось показував дуже пристойну гру. Той же Діма Снятовський, Толя Шляховий, Льоха Колесников, Богдан Коза, наш воротар Микола Слободян, капітан Андрій Волоцюга. Виділив би також Фархата Черкезова, який доставляв багато неприємностей захисникам суперника і забивав вирішальні голи. Але найперше хотів би сказати, що ми були сильні командою, гравці доповнювали один одного, тому виділив би всю команду. А ось розчарував Роман Шупер. Він був гравцем основного складу, але в якийсь момент у нього з`явилася невпевненість і він припускався багатьох помилок. Це наш гравець, і ми на нього далі розраховуємо. Якщо Роман змінить ставлення до футболу, то все у нього вийде.

– Назвіть символічну збірну ФК "Вікнини" зразка 2020 року.

– Символічна збірна, на мій погляд, виглядала би так: у воротах – Слободян Микола, правий захисник – Снятовський Дмитро (Барановський Ігор), центр захисту – Шляховий Анатолій, Григор’єв Вадим, зліва – Тихоліз Олег (Лодинський Микола), півзахисники –  справа Семенюк Федір, в опорній зоні Колесников Олексій, Щасливий Ігор (Фролов Дмитро), зліва - Волоцюга Андрій, піднападаючий – Коза Богдан і нападник Черкезов Фархат. Також в опорну зону поставив би Погорілого Владислава.

– Окрім футболістів та тренерів, цьогорічний вдалий як на мене дебют "Вікнин" в обласних змаганнях, напевно, мають розділити люди, які допомагали команді. Хто вони і який їхній вклад в успішні виступи команди?

– Звичайно, якщо би нами не опікувався президент клубу Василь Іванович Ванярха, то команди не було б. Він був майже на всіх іграх і постійно цікавився ситуацією в середині колективу. Зусиллями Василя Івановича за три тижні було зроблено трибуни, піднавис для гостей і господарів, де можна було переодягатися, а також для суддів та оператора. Без перебільшення скажу, що футбол у Вікні існує завдяки Василю Івановичу! І взагалі для села він багато робить. Також велику подяку можна висловити адміністратору команди Володимиру Малачинському, який був правою рукою Василя Ванярхи. Він був постійно з.командою на всіх матчах. А ще хотів би слова вдячності сказати Степану Мартишевському, який безпосередньо помагав мені в роботі з командою.

– Як оціните загалом цьогорічний чемпіонат Тернопільської області у першій лізі – його плюси й мінуси?

– Цьогорічний чемпіонат в першій лізі був, напевно, найсильніший за останні 4-5 років. Я вважаю, що він пройшов на високому рівні. Недоліки – це те, що одна із команд не дограла, були команди, що не виїжджали на ігри, з цим явищем потрібно Асоціації футболу Тернопільщини якимось чином боротися, наприклад, зняттям турнірних очок. Ну і пандемія цього року вносила свої корективи. Але в загальному все було на хорошому рівні. Від себе побажаю всім міцного здоров`я, не хворіти в цей тяжкий час і побільше позитивних емоцій. Готуємось до наступного сезону!

Перша ліга. "Вікнини" (Вікно) – 7 місце

20 матчів:+6=3-11, м’ячі – 32:50, очки – 21

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook