Про нас
увійти | реєстрація

Олександра Меркушина: "Ми з татом поставили одну ціль: перейти на новий рівень"

категорія: Біатлон | дата: 22 09 2020 | переглядів: 329
Олександра Меркушина: "Ми з татом поставили одну ціль: перейти на новий рівень"

15-річна Олександра Меркушина - наймолодша учасниця Літнього чемпіонату України в Чернігові. Проте вже в такому віці вона може дати фору й більш дорослим дівчатам, адже минулої зими Саша стала дворазовою чемпіонкою країни серед дорослих! Втім, кожен старт на такому рівні для юної дівчини - випробування на міцність. І в сьогоднішньому спринті, з огляду на сьоме місце, Меркушина-молодша це випробування витримала на відмінно.

- Саша, бачу, що ти чудовому настрої. Радієш сьомому місцю на дорослому чемпіонаті України? І як в загальному ти оціниш для себе сьогоднішню гонку?

- Так! Я задоволена результатом і стрільбою. У стрільбі сьогодні я поекспериментувала. І експеримент вдався! Я дуже тішуся цьому. А от ходом - ні, тут є трішки проблеми. Я не правильно розклала сили, стартувала занадто швидко, тому ходом не задоволена. Мені сьогодні важко біглося, дистанція для мене завелика, я не розраховувала на таку відстань, адже ми разом із хлопцями із команди Б вже бігли тут контрольне тренування, і коло було менше. Тому сьогоднішня гонка була досить важкою, але я задоволена!

- У цьому році ти вже розраховувала бігти на міжнародних змаганнях, але IBU відмінило всі юніорські старти крім чемпіонату світу. Чи розчарована ти таким рішенням?

- Так, оскільки попередньо, мені дозволили брати участь на юніорських змаганнях, адже станом на початок сезону мені ще не було б 16-ти років.  Буду намагатися відібратись на чемпіонат світу, зроблю все, що в моїх силах, а далі будуть вирішувати тренери.

- З огляду на це, чи не втратила ти мотивацію тренуватися і надалі? Які цілі ставиш перед собою?

- Ми з татом поставили одну ціль: перейти на новий рівень. Це стосується і стрільби, і швидкості. Я хочу підвищити свою кваліфікацію.

- Майже всі тренування ти проводиш разом із сестрою, як тобі тренується у такій компанії?

- Моя сестра - мій найкращий спаринг партнер. Мені за нею ще тягнутися і тягнутися. Вона робить багато роботи, вона дуже наполеглива, мені є з кого брати приклад. Коли мені стає дуже важко - я завжди дивлюсь на Настю, і розумію, що треба трішки потерпіти і попрацювати (посміхається). 

- В минулому році ти бігала перші контрольні старти з дорослими дівчатами, цього року, у цій ж компанії, ти зупинилась за крок до квіткової церемонії. Як ти себе відчуваєш на дистанції поряд із тими, хто досягнув в біатлоні неабияких висот?

- У минулому році я дуже мандражувала, хоча гонка вийшла непоганою, і саме там я поставила свій персональний стрілковий рекорд. А цього року я вже звикла до команди, хочу і можу боротися із дівчатами, відчуваю у собі сили.

- Ти біжиш всю програму чемпіонату України?

- Мабуть, ні. Я трішки застудилась, коли приїхала сюди на збір, і декілька днів я відлежувалася вдома, пропустила блок тренувань. Хоч почуваюсь зараз і добре, але серце навантажувати не хочу. Можу точно сказати, що мас-старт точно не бігтиму, а щодо завтрашньої гонки пораджусь із татом, і з огляду на моє самопочуття приймемо правильне рішення.

- Які подальші плани у твоїй підготовці?

- Як щодо мене... не знаю. Все у підвішеному стані. Якщо все буде добре, Настя 1 жовтня їде на збір з основною командою за кордон, і я дуже сподіваюсь, що мене також візьмуть з собою, я про це дуже мрію! А от як вирішать - не знаю. Все залежить від фінансування та документів. Поки що це проблематично. Подивимось, як вийде.

Джерело: biathlon.com.ua

Читайте найцікавіші новини спорту у Facebook
ПОГОДА

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер:

вологість:

тиск:

вітер: