Олена Підгрушна: "Дуже радію, коли Україна отримує медалі"

Капітан жіночої команди України порадувала вболівальників не лише своїм ходом по трасі, але й срібною медаллю чемпіонату Європи. Враженнями від гонки спортсменка поділилася з кореспондентом biathlon.com.ua у Білорусі.

– Олено, скажи, будь ласка, де ти ховаєш моторчик, який вмикаєш на останньому колі? Це просто якийсь феномен!

– (Сміється) Я сьогодні досить непогано себе почувала і, по суті, з першого кола буквально, з перших метрів обходила дівчат. Сервіс у нас просто сьогодні зробив якесь диво! При такому снігу, при такому покритті, болоті лижі просто класно працювали! Тому можна було змагатися і я себе нормально почувала, тому обходила-обходила, по суті, на кожному підйомі я когось обганяла. На фініші, фактично, та сама історія вийшла.

– Але траса одна для всіх. Та, незважаючи на це, ти все ж таки під час кваліфікації обігнала 16 спортсменок і зараз дуже сильне коло видала. Після чемпіонату світу сили ще залишилися на чемпіонат Європи?

– Сили залишилися, тому що потрібно ще три етапи Кубка світу відбігати. Я сподіваюся і думаю, що все буде в порядку. А на рахунок чемпіонату Європи, думаю, що мені якраз одну-дві гонки варто пробігти, а вже останні мені доведеться пропускати, тому що якраз в мене почнеться реакліматизація. У декого з наших дівчат навпаки – зараз перші дні важко, а потім буде легше. Тому, в принципі, я сьогодні побігла і зрозуміла, що потрібно сьогодні використовувати цю можливість. Поки я здатна бігти, тому що буквально завтра-післязавтра у мене вже почнеться реакліматизація. Мені просто потрібно буде відпочити декілька днів, щоб пройти нормально реакліматизацію після висоти і вже готуватися до Нове Мєсто.

– Дуже класна гонка була, але я знаю, що ти дуже самокритична людина. Можливо, якісь помилки були, які ти сама відзначила?

– Помилка була в мене на другій стрільбі лежачи. Поки вкладалася, «вмощувалася» (сміється) на килимок, в мене вийшов самостріл, тобто я першим пострілом ще не встигла прицілитися, а просто зірвала пальцем спусковий гачок. Чомусь останніх кілька днів після всього цього стресу, чемпіонату світу, сьогодні їду на пристрілку, доїжджаю до килимка і розумію, що я гвинтівку забула (сміється). Просто голова вже відключилась, просто потрібно на кілька днів відволіктися, відпочити, можливо, додому з'їздити на пару днів. Варто відпочити просто, адже забагато було стресу, забагато хвилювань, відповідальності, переживання для мене. Сьогодні просто біжу і думаю: «Може, медаль, і, можливо, мене додому відпустять?» (сміється). Можливо, це також додало якихось сил все ж таки поборотися. Ну, й, знову ж таки, дуже радію, коли Україна отримує медалі. Дуже раділи за Дмитра Підручного - якраз він фінішував, а ми вже готувалися до старту і всі кричали командою. Пізніше я поїхала боротися за подіум, думаю: класно, знову в України ще одна медаль.

– Усі наші відзначали, що треба відпочити. Що особисто для тебе найліпший відпочинок?

– По-різному. У принципі, я люблю активний відпочинок, але зараз якраз та ситуація, коли активного відпочинку не потрібно робити. Треба просто змінити обстановку, відключитися від біатлону хоча б доби на дві, не бачити ні тренерів, ні гвинтівки, ні лиж. Потрібно якось просто відійти від всього, набратися сили і знову в бій на останній триместр та зробити максимум можливого.