Олена Підгрушна: "Зараз не хочу думати про перс’ют"
В спринтерській гонці чемпіонату світу в Антхольці-Антерсельві Олена Підгрушна зупинилась в одному кроці від медалі. Після фінішу спортсменка ще на емоціях поділилась враженнями від четвертого місця.
- Все як завжди: хочеться швидше бігти, влучніше стріляти, і якби не той один… Але, я думаю, добрий десяток спортсменок може сказати те саме. Тому я задоволена сьогоднішнім результатом, тим більше, що в цьому сезоні це – поки що найвище місце для мене. Звичайно, я рада!
- Дехто зі спортсменів висловлюють зауваження з приводу траси. Як тобі сьогодні біглось?
- Є зауваження до стану лижні, особливо на сонячних ділянках, тому що траса заглянцювалась, і ти біжиш просто по льоду. Лижі не чіпляються і на спусках це досить небезпечно. На одному спуску я перечепилась і ледве встояла.
- Розкажи про другу стрільбу. Вже було зрозуміло, що претендуєш на високий результат, чи ризикувала на стійці?
- Ні, я думала ризикнути, аби відстріляти швидше. Але потім, коли прийшла на рубіж, зрозуміла, що ризик в даному випадку буде абсолютно невиправданий. Потрібно було вицілювати, влучати, і найкращий варіант – це нуль. І перед останнім пострілом я ще раз перевела подих і пройманула думка: "Треба!" А коли вже відстріляла, раділа, що можу поборотись за високі місця.
- Ну вітру на рубежі не було?
- Ну хіба що трішечки на стрільбі лежачи, але не сильний – я зробила невеличку поправку. Сьогодні з вітром мені пощастило.
- На останньому колі знала графік Харватової, Херрманн, і що ти фактично змагаєшся за медаль?
- Мені не говорили – з ким саме я конкурую, але підказували відставання від п’ятого, потім від третього місця… Протягом усього кола мене вели, говорили, що відіграю… Коли фінішувала, побачила на табло третій результат. Спочатку зразу зраділа, але на підсвідомому рівні було відчуття, що позаду хтось ще біжить з претендентів на подіум. І коли одразу за мною фінішувала Харватова, я зрозуміла, що буду четвертою.
- Після такого результату, шанси в перс’юті досить непогані?
- Я не хочу загадувати, тому що цього року перс’юти в мене ще добре не виходили. І зараз я про це не хочу думати. (Сміється)
- Ну але сподіваємось, що для Тернополя четверте місце в спринті означає золото в переслідуванні…
- (Сміється) Ваші слова – та Богу в вуха!
Джерело: biathlon.com.ua
