Назарій Кісільчук: "Розраховуємо виграти заключних десять матчів"
Оборонець баскетбольного клубу "Тернопіль" поділився враженнями від зустрічей зі своєю колишньою командою, "Старим Луцьком" у рамках регулярного чемпіонату вищої ліги. Нагадаємо, що після впевненої перемоги з рахунком 91:65 у суботу в неділю тернополяни драматично поступилися 89:91 в овертаймі.
- До Луцька ми їхали за реваншем, бо мали образу за домашню поразку, - бере слово Назарій Кісільчук. – Налаштування перед суботнім матчем було просто божевільним. Ми виходили на майданчик з наміром віддати усі сили, як в обороні, так і в атаці. Власне, так і вийшло. Тому отримали відповідний результат. Через добу налаштування, гадаю, не змінилося, тому знайти однозначну відповідь на питання, чому програли, складно. Кілька разів переглянули відео поєдинку і наразі не розібралися, що було причиною невдачі. Дуже прикро програвати такі матчі, особливо в овертаймі. Можливо, "Луцьк" нав’язав нам боротьбу і ми перейшли на індивідуальні дії. Кожен хотів виграти гру і, не виключено, це бажання завадило. У нас було чимало нагод перемогти – як за рівного рахунку перед овертаймом, так і в самій п’ятихвилинці. Що ж, зробимо висновки і будемо рухатися далі.
- Можливо, трохи розхолодила нашу команду отримана наприкінці першого матчу травма одного з лідерів "Старого Луцька" Едуарда Федчука? Без нього і Юрія Крамара, який не грав і в першому матчі, волиняни здавалися неконкурентоздатними.
- Едика, звісно, шкода, бажаю йому найшвидшого видужання. Але недооцінки точно не було. Ми не звертали уваги на персоналій і хотіли зіграти так, як у першому матчі. Просто "Старий Луцьк" показав прекрасну гру.
- У четвертому періоді, коли "Тернопіль" програвав з різницею в дев’ять очок, повернутися в гру наша команда змогла саме після вашого з Іваном Дударем виходу.
- При цьому в перших трьох чвертях гра мені не йшла. Не знаю, чому так сталося, але довго не міг себе знайти, втратив ігровий ритм. Проте коли виходив у четвертому періоді, то розумів, що права на помилку більше немає, ми програємо і треба битися до кінця. Тут навіть зайві слова від тренера не потрібні. Добре, що допоміг відігратися, але шкода, що не довели справи до перемоги.
- Впродовж недільного матчу і після його закінчення гравці, тренери і вболівальники "Тернополя" не приховували невдоволення діями суддів.
- То емоції. Суперечливі моменти були. В обидва боки, але мені як гравцеві коментувати їх, мабуть, недоречно. Наша справа – виходити на майданчик і грати.
- "Старий Луцьк" - єдиний суперник, якому вдалося зачепитися за перемогу з нашою командою і на виїзді, і вдома. Ви як колишній гравець волинян вбачаєте в тому якусь закономірність?
- "Луцьк" вирізняється непоступливим характером. У них такий стиль, особливо коли мова про домашні матчі. Всі знають, що "Луцьк" - жорстка команда, яка виходить на майданчик битися. Ми це розуміли і були до цього готовими. Я пізнав цю структуру з середини, але раз зараз не там, то, мабуть, мені трохи не підходить той баскетбол, який сповідують волиняни.
- Попереду – два домашніх матчі 8-9 лютого з "Житомиром".
- Повинні здобувати дві перемоги. Скажу навіть більше. Попереду в нас вісім домашніх матчів і десять загалом. Розраховуємо здобути у них десять перемог. Надто вже болісною є поразка від "Луцька". Звісно, ми відчуваємо, що як на лідерів на нас налаштовуються по-особливому. З одного боку, це важко, бо на легкі матчі розраховувати не доводиться. Нам тренери перед кожним поєдинком про це наголошують. З іншого – під постійним пресингом ростемо як гравці. Розуміємо одне: треба виходити з максимальним налаштуванням на кожен поєдинок. Можливо, трохи недооцінили суперника в Кам’янці-Подільському і відразу за це поплатилися. Треба таких помилок уникати.
Джерело: БК Тернопіль
